Наші проекти

Відновлення історичної садиби Тропіних

By 03/05/2013 3 Лютого, 2015 2 коментарі

Дирекція РЛП “Приінгульский” займається відновленням історичної будівлі – садиби Тропіних. Тут планується створити центр організованого туризму, просвіти, природоохоронної діяльності.

Садиба Тропіних – це історична споруда, цікавий об’єкт відвідування. Вона збудована за простим архітектурним рішенням, але є однією з найстаріших в регіоні.

Вже відновлено погріб, який вражає якістю будівництва того часу: розчищено від сміття підлогу, встановлено нові вікна, дерев’яні стіл, лави. Тут приємно в літню спеку провести обідню годину.

Для збереження основної будівлі від вандалів частково закладено вікна.

Головна будівля з підсобними приміщеннями потребують суттєвої реконструкції.

Дирекцію парку за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища здійснюється реконструкція даху будівлі. Це – лише початок робіт, які потребують значних капіталовкладень.

Дирекція парку здійснює пошук коштів на реконструкцію садиби.

З питань співпраці просимо звертатися до заст. директора Олега Шепеля за тел. 093 667-48-09, або надсилати повідомлення на адресу pryingul@gmail.com

Історична довідка

У списку землевласників за 1909 рік значиться, що ліворуч від річки Інгул мали маєтки три брати Тропіни: Микола, Іван, Олександр Степановичі.

Микола Степанович мав у володінні 397 десятин землі. Його маєток був напроти села Софіївка. Нині там ростуть два дуби, яким не менше 120 літ.

Другий брат Іван мав маєток в Таборній балці. Землі було 597 десятин. Більшу частину року Іван жив у Херсоні, а влітку навідувався в економію. Займався тваринництвом. Його маєток був розташований напроти нинішнього щебкар´єру. На згадку про нього залишився чудовий кам’яний місток, який з’єднував лівий та правий схили балки.

Іван Степанович зробив три криниці, нині залишилася одна. По Таборній балці від криниці і сьогодні біжить струмок, з якого беруть воду новобужчани.

Брат Олександр Степанович мав маєток напроти села Оленівка. Землі було в нього 611 десятин.

Збудував він в 1912 році будинок, який зберігся частково до нашого часу. Сьогодні, це, так звана, садиба Тропіних.

Поруч з будинком знаходився мальовничий парк, насипані і вимощені доріжки. Працював фонтан, а нині залишилася глибока яма. Понад доріжками квітли троянди, росли кущі кизилу, барбарису, а також в кінці парку на березі Інгулу була купальня. У дворі знаходилися господарські приміщення. Ще й нині є гарний льох (підвал), в ньому зберігали овочі. Неподалік розташоване старе приміщення для засолювання овочів – капусти, огірків та помідор.

Олександр Степанович влітку приїжджав зі своєю сім’єю в маєток, а в зимовий час жив в Херсоні.

В архіві міста Херсон знайдено цінні дані про їх батьків. Батько Степан Іванович був купцем та засідателем міської думи. У Херсоні проживав цілий рід Тропіних. Два брати з роду Тропіних Іван та Михайло за власні кошти побудували лікарню в місті Херсон та передали її в дар місцевим жителям. Лікарня була відкрита 1914 року.

За радянських часів садибу Тропіних використовували для розміщення контори колгоспу, пізніше – радгоспу. Після 1992 року його старанно грабували: було вийнято двері, вікна, зірвано дубову підлогу. Збереглася частина даху, вкритого італійською черепицею початку ХХ ст., яку зроблено в Марселі.

2008 року будівлі придбано представниками місцевої громади та подаровано регіональному ландшафтному парку «Приінгульський».

Використано фотоматеріали джерела геокешинг

2 коментарі

  • Ростислав :

    Студентка Чорномоського ДержавногоУніверситету імені Петра Могили Юлія Щербина посіла трете місце на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт “Мальовнича Україна”. Тема її роботи була “Приігульська садиба Тропіних”. Крім цього див посилання: https://novosti-turbiznesa.info/article/chervonograd_yak_turistichnij_obekt_ternopilskoi_oblasti_.html

  • Юлія :

    Степан Іванович Тропін з 1880 по 1897 рік був не простим засідателем Херсонської міської думи, а “Гласним” – тобто депутатом з правом вирішального голосу, а Іван Степанович з 1909 року був членом Херсонської міської управи – нині так називають місьвиконком.

Leave a Reply