Дирекція РЛП “Приінгульский” займається відновленням історичної будівлі — садиби Тропіних. Тут планується створити центр організованого туризму, просвіти, природоохоронної діяльності.
Садиба Тропіних — це історична споруда, цікавий об’єкт відвідування. Вона збудована за простим архітектурним рішенням, але є однією з найстаріших в регіоні.
Вже відновлено погріб, який вражає якістю будівництва того часу: розчищено від сміття підлогу, встановлено нові вікна, дерев’яні стіл, лави. Тут приємно в літню спеку провести обідню годину.
Для збереження основної будівлі від вандалів частково закладено вікна.
Головна будівля з підсобними приміщеннями потребують суттєвої реконструкції.
Дирекцію парку за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища здійснюється реконструкція даху будівлі. Це – лише початок робіт, які потребують значних капіталовкладень.
Дирекція парку здійснює пошук коштів на реконструкцію садиби.
З питань співпраці просимо звертатися до заст. директора Олега Шепеля за тел. 093 667-48-09, або надсилати повідомлення на адресу pryingul@gmail.com
Історична довідка
У списку землевласників за 1909 рік значиться, що ліворуч від річки Інгул мали маєтки три брати Тропіни: Микола, Іван, Олександр Степановичі.
Микола Степанович мав у володінні 397 десятин землі. Його маєток був напроти села Софіївка. Нині там ростуть два дуби, яким не менше 120 літ.
Другий брат Іван мав маєток в Таборній балці. Землі було 597 десятин. Більшу частину року Іван жив у Херсоні, а влітку навідувався в економію. Займався тваринництвом. Його маєток був розташований напроти нинішнього щебкар´єру. На згадку про нього залишився чудовий кам’яний місток, який з’єднував лівий та правий схили балки.
Іван Степанович зробив три криниці, нині залишилася одна. По Таборній балці від криниці і сьогодні біжить струмок, з якого беруть воду новобужчани.
Брат Олександр Степанович мав маєток напроти села Оленівка. Землі було в нього 611 десятин.
Збудував він в 1912 році будинок, який зберігся частково до нашого часу. Сьогодні, це, так звана, садиба Тропіних.
Поруч з будинком знаходився мальовничий парк, насипані і вимощені доріжки. Працював фонтан, а нині залишилася глибока яма. Понад доріжками квітли троянди, росли кущі кизилу, барбарису, а також в кінці парку на березі Інгулу була купальня. У дворі знаходилися господарські приміщення. Ще й нині є гарний льох (підвал), в ньому зберігали овочі. Неподалік розташоване старе приміщення для засолювання овочів — капусти, огірків та помідор.
Олександр Степанович влітку приїжджав зі своєю сім’єю в маєток, а в зимовий час жив в Херсоні.
В архіві міста Херсон знайдено цінні дані про їх батьків. Батько Степан Іванович був купцем та засідателем міської думи. У Херсоні проживав цілий рід Тропіних. Два брати з роду Тропіних Іван та Михайло за власні кошти побудували лікарню в місті Херсон та передали її в дар місцевим жителям. Лікарня була відкрита 1914 року.
За радянських часів садибу Тропіних використовували для розміщення контори колгоспу, пізніше – радгоспу. Після 1992 року його старанно грабували: було вийнято двері, вікна, зірвано дубову підлогу. Збереглася частина даху, вкритого італійською черепицею початку ХХ ст., яку зроблено в Марселі.
2008 року будівлі придбано представниками місцевої громади та подаровано регіональному ландшафтному парку «Приінгульський».
Використано фотоматеріали джерела геокешинг
Студентка Чорномоського ДержавногоУніверситету імені Петра Могили Юлія Щербина посіла трете місце на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт «Мальовнича Україна». Тема її роботи була «Приігульська садиба Тропіних». Крім цього див посилання: http://novosti-turbiznesa.info/article/chervonograd_yak_turistichnij_obekt_ternopilskoi_oblasti_.html
Степан Іванович Тропін з 1880 по 1897 рік був не простим засідателем Херсонської міської думи, а «Гласним» — тобто депутатом з правом вирішального голосу, а Іван Степанович з 1909 року був членом Херсонської міської управи — нині так називають місьвиконком.