Мета (навчальна) :
1. Ілюстрація взаємодії «хижак — жертва»
2. Ілюстрація внутрівидової конкуренції
3. Ілюстрація антропогенної дії на природу
Матеріали: коробка сірників, частина з яких помічена; крейда, якщо гра проводиться в приміщенні або на асфальті.
Хід гри:
1. З групи вибираються дві людини «хижака» (наприклад канюк). Усі інші діти — «миші-полівки» або інші рослиноїдні дрібні ссавці.
2. На землі або на підлозі малюється «поле» — круг великого діаметру. На «полі» розсипаються сірники — це «колоски». Навколо поля кожна «миша» означає собі «норку».
3. Завдання «мишей» — нанести собі в «нору» якомога більше «колосків», причому за 1 «ходку» «миша» може принести тільки один «колосок».
«Канюки» полюють за «мишами». Причому вони мають право схопити тільки «мишу», що рухається, і тільки в межах «поля». «Миша», завмираючи на полі, не може стати здобиччю. Кожен «канюк» складає свою здобич у своє «гніздо».
4. Гра триває доти, поки не залишиться 1 або 2 «миші» (залежно від числа учасників). Врешті-решт, проводиться аналіз результатів:
1. З’ясовується, який з «канюків» удачливіший або сильніший (у кого більше здобич).
2. З’ясовується найспритніша «миша» (та, яку не впіймали).
3. З’ясовується негативна антропогенна дія на природу. Виявляється, що «миші», що «з’їли» помічені «колоски», з’їли рослини, отруєні пестицидами, що негативно позначиться на їх потомстві, те ж саме станеться і з «канюками», що з’їли таких «мишей».
Результати гри можна обговорювати і інтерпретувати по-різному, залежно від тих цілей, які ставить перед собою ведучий.