Романенко М.М. До питання про інвентаризацію рекреаційних ресурсів територій природно-заповідного фонду України.
Більшість територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) володіють високим рекреаційно ресурсним потенціалом. Вони є привабливими для організації рекреаційно-туристичної діяльності, що має бути науково-обґрунтованим та здійснюватися відповідно до чинного природоохоронного законодавства.
Одним із завдань національних природних парків та регіонально-ландшафтних парків є створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’єктів. Екологічний туризм на їх території, в першу чергу, має організовуватися дирекціями ПЗФ та бути альтернативним видом господарської діяльності й інших суб’єктів підприємницької діяльності.
Для організації та здійснення невиснажливої рекреаційно-туристичної діяльності (РТД) необхідним є проведення інвентаризації рекреаційних ресурсів та організація системи рекреаційного моніторингу.
Облік «запасів» природних рекреаційних ресурсів, визначення їх сучасного стану дозволять визначити та розмежувати ділянки за природоохоронною, рекреаційною та іншими функціями, передбачити заходи з уникнення конфліктів, мінімізувати антропогенний вплив на цінні природні комплекси (заповідні зони, природні ядра, місця зростання або мешкання видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні).
Зазначимо, що під комплексним терміном рекреація розуміється відпочинок, туризм, оздоровлення населення.
Пропонується декілька підходів до інвентаризації: за видами ресурсів, за можливостями їх використання, за лікувально-оздоровчими властивостями.
Природні рекреаційні ресурси поділяються на такі види: геологічні, геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, ґрунтові, фауністичні, флористичні, комплексні, енергоінформаційні та ін. [2].
Геологічні та геоморфологічні рекреаційні ресурси можна поєднати в одну групу (геолого-геоморфологічні ресурси), оскільки вони в комплексі є привабливими для рекреації. Геолого-геоморфологічні рекреаційні ресурси – це елементи геологічного середовища, поєднання різних форм і типів рельєфу, що мають психолого-естетичну, пізнавальну, медико-біологічну та іншу цінність, використовуються для відновлення фізичних і духовних сил людини. Їх інвентаризація передбачає складання переліку геологічних і геоморфологічних об’єктів з детальним описом особливостей, чіткої прив’язки до місцевості, зазначення морфометричних показників та ін. (табл. 1).
Таблиця 1. Перелік геологічних і геоморфологічних рекреаційних ресурсів
| № п/п | Назва | Місце знаходження |
Характеристика |
До такого переліку можуть входити гірські вершини, скельні масиви, придатні для альпінізму і скелелазіння, кристалічні відслонення, печери, водоспади та інші природні утворення, які є привабливими для споглядання, або технологічно обов’язковими для деяких видів туризму [1].
Додатково геоморфологічні ресурси варто описувати за ступенем вертикального і горизонтального розчленування території: фіксувати крутизну та експозицію схилів, умови сонячного освітлення, прояв сучасних рельєфоутворюючих процесів. Зазначені характеристики можуть виступати як окремими ресурсами, так і факторами, що впливають на рекреаційну привабливість території. Окремим пунктом, у разі наявності ресурсу, має бути інвентаризація пляжів (табл. 2).
Таблиця 2. Інвентаризація пляжів
| № п/п | Назва ділянки водойми | Середня довжина, м | Середня ширина, м | Характеристика |
Гідрологічні рекреаційні ресурси – це всі типи поверхневих і підземних вод, що використовуються, або можуть використовуватися у рекреаційних цілях. Інвентаризації підлягають джерела питної води, джерела і родовища мінеральних вод, об’єкти річкової мережі.
Джерела, річки різних порядків, сприятливі для рекреації, можна інвентаризувати за такими показниками (табл. 3).
Таблиця 3. Характеристика гідромережі території з точки зору рекреації
| № п/п | Назва ділянки водойми | Ширина русла, м | Швидкість течії, м/с | Глибина, м | Короткий опис з точки зору придатності для потреб рекреації |
Варто проводити інвентаризацію водних маршрутів річок, які повністю, або частково придатні для різних видів водного туризму (табл. 4).
Таблиця 4. Характеристика водних маршрутів
| № п/п | Назва маршруту | Загальна довжина, км | Категорія складності | Тривалість | Опис маршруту |
Також фіксувати ділянки водойм, що можуть використовуватися для підводного плавання (дайвінгу), ахтенного спорту, серфінгу та інших видів водного туризму або відпочинку вихідного дня.
Ділянки, що володіють високою естетичною цінністю відіграють роль енергоінформаційних ресурсів (отримані відчуття людини внаслідок споглядання природи, мальовничих пейзажів). Переважно з таких ділянок відкриваються багатопланові пейзажі, різні природні комплекси. Їх облік можна проводити за формою, що пропонується в таблиці 5.
Таблиця 5. Ділянки, що володіють високою естетичною цінністю
| № п/п | Назва ділянки | Розташування | Основні природні комплекси та об’єкти, що відкриваються | Відчуття, які можуть виникати під час їх споглядання |
Кліматичні рекреаційні ресурси сприяють відновленню фізичних і духовних сил людини, мають лікувальні властивості, що відображається через особливості мікроклімату території. З точки зору рекреації клімат необхідно характеризувати за середніми багаторічними параметрами, які вважаються комфортними для людини і сприяють відновленню здоров’я. До основних показників відносяться: річна кількість сумарної радіації, ккал/см2, тривалість сонячного періоду, годин за рік, середні багаторічні температура повітря в січні, липні °С, швидкість вітру, м/с, відносна вологість, %, кількість опадів, мм та ін [2].
Серед флористичних рекреаційних ресурсів можна виділити такі, що сприймаються зорово і ті, що безпосередньо витрачаються (лікарські трави, гриби, ягоди). Аналогічно можна поділити і фауністичні ресурси на ті, що можна спостерігати без нанесення шкоди, та ресурси мисливських господарств, які можуть знаходитися на території деяких установ ПЗФ. Складаються відповідні переліки цих ресурсів.
Ґрунтові ресурси переважно виступають як фактор, що впливає на здійснення рекреації, наприклад, пішохідний туризм, відпочинок вихідного дня.
Важливе значення для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності відіграють соціально-економічні ресурси, які також необхідно інвентаризувати. До них можна віднести історико-археологічні пам’ятки (архітектурно-паркові комплекси, окремі будівлі та культові споруди), музеї (природи, краєзнавчі, під відкритим небом), зоопарки, дендропарки.
Література
- Забелина Н.М. Национальный парк. — М.: Мысль, 1987. — 170 с.
- Природные рекреационные ресурсы, состояние окружающей среды и экономико-правовой статус прибрежных курортов / Амирханов М.М., Лукашина Н.С., Трунев А.П. И др.: Под ред Макарова В.Л.- М.: Экономика, 1997. — 207 с.
- Парафіло М., Патрушева Л. Спортивно-туристичні заходи в регіональному ландшафтному парку «Гранітно-степове Побужжя»: Збірка наукових праць. – Чернівці: Золоті литаври, 2003. – с.119-122.
М.М. Романенко