enuk
 

Земля потребує розумного господарювання

Романенко М.М., Романенко А.В. Земля потребує розумного господарювання., 2011

Ведення сільського господарства сьогодні – справа ризикована. Провиною цьому є не тільки посухи, зливи та сильні морози, не тільки недосконалість державного регулювання та дорогі паливно-мастильні матеріали і техніка, а, перш за все, застосування невдалих технологій ведення сільськогосподарського виробництва. Це неправильний вибір сівозмін, випалювання стерні, знищення полезахисних лісосмуг, шкідливі технології обробітку ґрунту.

Після реорганізації колгоспів та радгоспів користувачами земель стали не лише хазяйновиті фермери, а й тимчасові люди. Хіба цікавлять їх правильні технології, які здатні з кожним роком обробітку робити землю все більш родючою? На це немає часу.

Неграмотна сільськогосподарська діяльність спричиняє цілу низку небезпек для людини. Яких саме?

Зміна клімату, яка поступово робить планету непридатною для життя. Щорічне випалювання пожнивних залишків та природної рослинності навколо полів викидає в атмосферу вуглекислий газ, який одягає планету наче в теплу шубу. Земля поступово розігрівається, спека посилюється, і, якщо так триватиме далі, доведеться переселятися на північ (а потім – на Місяць?). Всім відомо, що сажа викликає ракові захворювання легень. Але чому ж ніхто не зупиняє тих, хто підпалює поля та змушує дихати сажею нас усіх?

Ми чули, що дерева називають «зеленими легенями» планети. А чому? Тому що вони поглинають вуглекислий газ та виділяють кисень. Те саме роблять і трави – ті, на які ми звикли не звертати уваги. На пасовищах та степових схилах, вздовж доріг та навколо полів. Вирубування дерев, у тому числі в полезахисних лісосмугах, випалювання трави зменшують кількість кисню у повітрі та збільшують обсяги вуглекислого газу. Дихати важче, здоров’я погіршується, спека посилюється… Замкнене коло.

Опустелювання. Нещодавно вчені дослідили величезну пустелю Сахара та дізналися, що раніше там були квітучі сади та родючі поля. А чому зараз в Сахарі лише пісок, каміння та поодинокі колючки?

Сьогодні на Миколаївщині мало хто вирощує сидерати – трави, які не дають їстівного врожаю, але захищають землю від розвіювання та вимивання, а також збагачують поживними речовинами та створюють таку структуру грунту, у якій культурні рослини будуть почуватися добре.

У нас не в традиції укривати грунт після збору врожаю, натомість його переорюють і залишають у такому вигляді до весни. За відсутності дощу вітер піднімає родючий грунт та уносить його з полів. На початку квітня 2011 року поля між Миколаєвом та Києвом були наче в густому тумані від часточок грунту у повітрі. Вітрова ерозія систематично ушкоджує 6 млн. га, в роки з пиловими бурями – до 20 млн. га (2007 р. – 12,5 млн. га, що становить 50% площі всієї степової зони); нічим не вкритий грунт погано утримує вологу, внаслідок водної ерозії в Україні вже постраждало 13,3 млн. га, з них 68 тис. га повністю втратили гумусовий горизонт. Якщо ми не почнемо впроваджувати правильні технології обробітку грунту, нашим правнукам не треба буде їхати в Сахару на екскурсію. Бо Сахара прийде до них.

Втрата цінних рослин і тварин. Випалювання природної рослинності винищує не тільки рослини, а і комах-запилювачів, а також комах, якими живляться птахи. Знищення дерев є катастрофою для цілої низки видів птахів; випалювання пожнивних залишків знищує мікроорганізми грунту, перетворюючи його на мертвий субстрат.

Порушення цілісності екомережі. Відсутність на великих площах природної трав’яної та деревної рослинності унеможливлює переміщення тварин та поширення рослин. Це призводить до поступового вимирання живого на нашій планеті.

Кожен рік такої безграмотної діяльності руйнує довкілля, наслідки цієї руйнації все більше набувають характеру лавини – адже площа розораних земель в деяких регіонах України, зокрема, в степовій зоні, наближається до 70%.

Цікаво дізнатися

У кожному грамі ґрунту — близько 100 млн. мікроорганізмів. Саме вони створюють гумус – сукупність речовин, які і живлять рослини, і захищають їх від хвороб. Це наші вірні помічники, які створили весь грунт на нашій планеті. Для того, щоб мікроорганізми могли жити, їм необхідні: помірна вологість – без пересихання, але і без вимокання; нормальна температура – без перемерзання та без впливу вогню; їжа – тобто ті самі рештки культурних рослин, які людина або прибирає з поля, або – ще гірше – випалює! А під час випалювання стерні мікроорганізми гинуть. І нема кому а ні створити їжу для рослин, а ні захистити їх від шкідливих бактерій…

Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський» запрошує всіх небайдужих об’єднатися задля покращення стану довкілля через вдосконалення методів ведення сільського господарства.

За додатковою інформацією звертайтеся до Романенко А.В.
тел.: 0974491861, e-mail: pamani@list.ru
Романенко А.В.,
регіональний ландшафтний парк «Приінгульський»