Романенко М.М., Романенко А.В. Для чого потрібні лісосмуги., 2011
… Бува, в степу таке нещастя виникне,
Хоч в інший край за хлібом виїжджай.
Там висохне, там вимерзне, там вимокне,
А поміж лісосмугами – врожай…
В. Бровченко
Полезахисні лісові смуги – це лісові насадження, штучно створені з метою захисту сільськогосподарських угідь від посух та ерозії ґрунтів.
Полезахисні лісосмуги виконують багато функцій. Вони затримують сніг та зберігають вологу для майбутнього врожаю, не дають зливам змивати родючий грунт з полів, вгамовують вітер та стримують пилові бурі. На полях, які захищені лісосмугами, швидкість вітру знижується на 20-30%, вологість повітря збільшується на 3-5%, в два рази знижується непродуктивне випаровування вологи. Врожайність зернових підвищується на 5-7 ц/га. В умовах високої розораності земель лісосмуги є притулком для багатьох видів тварин. Лісосмуги стримують рознесення вітром отрутохімікатів, якими обробляють поля.
В Україні переважна більшість лісосмуг була закладена колгоспами та радгоспами в 50–60-х рр. 20 століття і перебувала у їхньому користуванні. З початком приватизації земель у 1992 р. полезахисні лісосмуги були передані у власність колективних та інших сільськогосподарських підприємств, утворених на базі колгоспів і радгоспів. Однак, лісосмуги не є сільськогосподарськими угіддями і тому були віднесені до земель загального користування таких підприємств. Згідно із Земельним кодексом України (в ред. 1992 р.) вони не підлягали паюванню. У зв’язку з проведенням у 2000 р. реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств у сільськогосподарські формування ринкового типу (приватні підприємства, фермерські господарства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо), які не були суб’єктами права колективної власності на землю, полезахисні лісосмуги були передані у відання відповідних місцевих рад. Частина полезахисних лісосмуг знаходиться у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів, Мінагрополітики та продовольства, частина взагалі не має хазяїна.
Сьогодні лісосмуги стають місцем самовільного скидання сміття, потерпають від випалювання стерні на прилеглих полях. Вони суцільно або надмірно вирубуються, оскільки є джерелом отримання дров на селі, враховуючи дорожнечу та якість вугілля. Дуби та інші високобонітетні дерева заготовляють на деревину. Майже ніхто із власників та орендарів земель не займається відновленням лісосмуг.
У переважній кількості господарств України відсутня система полезахисних лісових смуг, а наявні лісосмуги часто не досягають проектної висоти, від якої залежить їх полезахисна ефективність.
Миколаївська область, разом з Запорізькою, Кіровоградською та Поділлям, є найбільш розораною в Україні. Висока розораність (близько 70 % всіх земель) та мала кількість лісосмуг призводять до вітрової ерозії та суховіїв. Нагадаємо, що лише від ерозії ґрунтів Україна щорічно втрачає більше 10-12 млн. т зерна. А площа еродованих земель налічує понад 18,5 млн. га (31% території держави).
Отже, відновлення лісосмуг є одним з найважливіших засобів і підвищення врожаїв, і збереження здоров’я людини. Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський» запрошує всіх громадян взяти участь в заходах, які допоможуть нам зберегти та відновити наше здорове довкілля! А також дізнатись більше про природу нашого краю, знайти нових друзів, пограти разом з дітьми у вікторини.
Знайдемо у житті мить для доброї справи!
За додатковою інформацією звертайтеся до Романенко А.В.
тел.: 0974491861, e-mail: pamani@list.ru
Романенко А.В.,
регіональний ландшафтний парк «Приінгульський»