Статті співробітників РЛП "Приінгульський"

Аналіз структури земель регіонального ландшафтного парку «Приінгульський»

By 03/05/2013 No Comments

Романенко М.М. Аналіз структури земель регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» «Фундаментальні та прикладні дослідження в біології»: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених (19-22 вересня 2011 р., м. Донецьк) / Донецький національний університет. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2011, с. 160-161

Площа природно-заповідного фонду (ПЗФ) Миколаївської області становить 72,6 тис. га, або 2,95 % від території області. За площею більшу частку в структурі ПЗФ Миколаївщини займають національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказники, природний та біосферний (ділянка) заповідники, заповідні урочища.

В басейні р. Інгул важливою природоохоронною територією є регіональний ландшафтний парк (РЛП) «Приінгульський» (Новобузький р-н, Миколаївська обл.). РЛП створений рішенням Миколаївської обласної ради від 17 грудня 2002 р. № 6 на площі 3,3 тис. га [2].

Територія парку знаходиться в межах Розанівської (1187,86 га, або 36,35 % від площі парку), Кам’янської (605,76 га, 18,54 %), Софіївської (842,72 га, 25,79 %) сільських та Новобузької (631,38 га, 19,32 %) міської рад.

Протягом 2007-2010 рр. розроблено землевпорядну документацію з організації та встановлення меж території регіонального ландшафтного парку «Приінгульський». Її затверджено розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 13.02.10 № 37-р. (поки що для єдиного РЛП в області) [3]. На підставі картографічних матеріалів створення РЛП проведено кадастрову зйомку земель, визначено сучасний стан земельних ресурсів парку.

Відповідно до державного земельного кадастру в структурі земель РЛП «Приінгульський» 48,8 % займають сільськогосподарські угіддя, 19,2 % — води, 14,3 % — ліси та інші лісовкриті площі, 3,47 % — відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, 1,29 % — відкриті заболочені землі, решта % — інші угіддя. Серед сільськогосподарських угідь переважають пасовища, що свідчить про помірне господарське використання території [4].

Чинниками, що найбільше вплинули на територію, є створення та експлуатація Софіївського гідровузла, зокрема, Софіївського руслового водосховища на р. Інгул (площа водного дзеркала 470 га, водозбору — 6100,0 км2) та розорювання прилеглих до парку територій [1].

Враховуючи, що РЛП «Приінгульський» створений без вилучення земель у їх власників та користувачів, на його території здійснюють землекористування низка фізичних та юридичних осіб. Найбільшим землекористувачем є Миколаївське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства — 25 % території парку, інші землекористувачі – державне підприємство «Баштанське лісове господарство», фермери. Орієнтовно 30 % території РЛП належить до земель державної власності (запасу) [4].

До складу парку без зміни категорії входять ботанічний заказник «Пелагеївський» (123,5 га) та гідрологічний заказник «Софіївське водосховище» (417 га) [1].

Для ефективної роботи регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» важливим є вирішення питань про передачу земель запасу в користування заповідній установі, оформлення та контроль за дотриманням охоронних зобов’язань, налагодження співпраці з усіма сторонніми землекористувачами.

Для покращення структури угідь доцільним є відновлення типових природних комплексів – залуження річкових та балкових схилів, створення байрачних лісів.

Література

  1. Літопис природи регіонального ландшафтного парку «Приінгульський». – Т.1, 2008 р.
  2. Рішення Миколаївської обласної ради від 17 грудня 2002 р. № 6.
  3. Розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 13.02.10 № 37-р.
  4. Технічна документація з організації та встановлення меж регіонального ландшафтного парку «Приінгульський». – ТОВ «Обласний земельно-кадастровий центр», 2007-2010.