На території РЛП «Приінгульський» затишно розташувалася гніздова колонія сірих чапель. Вони уподобали старі масивні вільхові дерева на березі малої річки.
Чапля — птах колоніальний. На прольоті літають у чіткому груповому строї, але частіше — сімейними парами. Проте полюють кожен сам по собі, вилітаючи у свої улюблені угіддя.
За даними орнітологів усі чаплі — птахи легкі. У сірої при її метровому зрості майже куряча вага, тому птах так упевнено опускається і на хитку сплавину, і тонкі гілки дерев.
Чапля вміє трохи плавати, її довгі ноги не годяться для швидкого бігу, літає не дуже швидко.
Чапля має міцну зброю — довгий, міцний і гострий, як дротик, дзьоб. Складена утроє шия при нанесенні удару розпрямляється на півметрову довжину і завдає потужного удару. Тільки молоді, ще не досвідченні птахи-злітки можуть промахнутися і не влучити. Дорослі ж володіють снайперською точністю, і кінчик їхнього дзьоба б’є в ту точку, куди направлений погляд скошених і майже нерухомих очей.
Спостереження за чаплями заворожує, захоплює магія рухів, шепіт води і листя. В Приінгуллі це є.
При підготовці матеріалу використано джерела http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=172, журнал «Птах», № 3, 2011. Фото чаплі із сайту http://www.zoolog.com.ua/