Згідно з результатами дослідження, проведеного вченими Гарвардського університету і висвітленого в газеті «Хімія і Фізика Атмосфери» (Atmospheric Chemistry and Physics), 38 національних парків США отримують «випадкове удобрювання» на рівні, який подекуди перевищує критичний поріг нанесення екологічної шкоди.
Якщо не буде впроваджено міри контролю над викидами амонійвмісних сполук на національному рівні, кажуть дослідники, можна не сподіватись на покращення ситуації до 2050 року.
Науковці-екологи, спеціалісти з якості повітря і хімії атмосфери, вивчали негативний вплив азотних сполук, які потрапляють в природне середовище від електростанцій, вихлопних труб автомобілів та промислового сільського господарства, яке постійно розвивається. Потрапляючи в природні екосистеми, азот може порушити кругообіг поживних речовин в ґрунті, стимулювати надмірний розвиток водоростей та зменшити pH води у водних середовищах, що призведе що зменшення кількості життєздатних видів. Даніель Якоб, головний дослідник і професор з хімії атмосфери і планування навколишнього середовища в Гарвадській школі SEAS, пояснює, що 85 відсотків викидів азотовмісних сполук спричиняє людська діяльність.
На відміну від існуючих засобів контролю якості повітря і технологій отримання екологічно безпечної енергії, які повинні зменшити об’єм шкідливих окислів азоту (NOx) від вугільних електростанцій та ДВГ, досі немає затверджених на державному рівні лімітів кількості аміаку (NH3), який потрапляє в атмосферу через здобрення сільськогосподарських угідь або з навозу тваринницьких господарств. Але саме вони є джерелом майже третини азотних сполук антропогенного походження, які переносяться повітрям і осідають в ґрунті.
В попередніх дослідженнях науковці визначили рівень азоту, який нанесе шкоду навколишньому середовищу. Нове ж дослідження Гарвардської школи включало розробку атмосферної моделі високої точності для підрахунку об’ємів осідання азоту на територіях навколо США і порівняння цих об’ємів з критичним навантаженням. Результати дослідження показали, що багато парків вже можливо зазнають шкоди.
Даніель Якоб та його колеги передбачають суттєве зменшення рівня викидів NOx в США до 2050. Але з сільськогосподарським амонієм не все так оптимістично. Команда вчених очікує на значне збільшення об’ємів і щільності сільськогосподарських угідь, спричинене ростом населення і розвитком технологій біопалива, а це означатиме збільшення об’єму азотних добрив.
За результатами дослідження вчені переконані, що неможливо вирішити проблему надмірного азотування територій національних парків лише зменшенням кількості викидів NOx, потрібно вживати міри контролю аміачних сполук. Це завдання національного рівня, а отже фактичний рівень майбутніх об’ємів осадження азоту залежатиме від комплексу економічних, юридичних і екологічних факторів.
Статтю підготовано за матеріалами: http://www.seas.harvard.edu/news/2013/10/unregulated-agricultural-ammonia-threatens-national-parks-ecology