Цінності

Рослини

Територія РЛП «Приінгульський» в системі геоботанічного районування України знаходиться у межах Вознесенсько-Новобузького геоботанічного району, Бузько-Дніпровського (Криворізького) геоботанічного округу різнотравно-злакових степів, байрачних лісів та рослинності гранітних відслонень Чорноморсько-Азовської степової підпровінції, Понтичної степової провінції, Євразійської степової області (Дідух, Шеляг-Сосонко, 2003).

За флористичним районуванням України (Заверуха, 1985) територія парку знаходиться в Інгулецькому районі Західнопричорноморсько-Рівниннокримського округу Причорноморсько-Донської провінції Панонсько-Причономорсько-Прикаспійської області.

Загалом флора парку відзначається різноманітністю флористичних комплексів, має багато спільних рис із флорою Гранітно-степового Побужжя (на заході) та басейну р. Інгулець (на сході) та збагачена низкою специфічних видів, характерних для вапняків Північного Причорномор’я (Крицкая, 1986; Воронова, 2008).

В умовах півдня Правобережного Степу регіональний ландшафтний парк «Приінгульський» відіграє важливу роль у збереженні степових, петрофітних та заплавних ландшафтів, насичених субсередземноморськими та понтичними ендемічними елементами флори і фауни.

На території Парку переважаючими та найбільш насиченими видами є степовий комплекc і комплекс кам’янистих відслонень.

У флорі налічується понад 719 видів рослин, у т.ч. 120 видів лишайників, 36 видів мохів. Наявна велика кількість рідкісних, пограничноареальних, реліктових та ендемічних видів. 39 видів вищих судинних рослин занесені до різноманітних охоронних переліків, у т.ч. 27 видів – до Червоної книги України: гвоздика бузька, оставник одеський, астрагал одеський, карагана скіфська, тюльпан бузький, півники понтичні, ковили гранітна та українська.
У тріщинах скель, вологих затінених місцях зростає 5 видів папоротей.

Рослинність представлена степовими, чагарниковими, лісовими, лучними, болотними та водними угрупованнями.

Степова рослинність парку представлена 15 формаціями, де у відсотковому відношенні переважають угруповання справжніх степів (9): костриці валіської та ковили волосистої. Менші площі займають угруповання формацій житняку гребінчастого, келерії гребінчастої та ковил: Лессінга, найкрасивішої та української. Фрагментарно відмічені формації ковили гранітної. Чагарникові степи представлені 6-ма формаціями.

Зареєстровано 9 рослинних формацій, включених до Зеленої книги України.